Комунальний заклад Сумської обласної ради "Сумський фаховий медичний коледж" - заклад фахової передвищої освіти, що здійснює підготовку близько 600 майбутніх медичних фахівців за спеціалізаціями «Сестринська справа», «Лікувальна справа», «Акушерська справа», «Лабораторна діагностика», «Стоматологія ортопедична» та забезпечує післядипломну освіту для спеціалістів закладів охорони здоров’я Сумської області. Сумський фаховий медичний коледж як базовий координує роботу чотирьох медичних закладів фахової передвищої освіти Сумської області

Css Template Preview

Останні новини

п»ї
ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ!

 "Нащадки пам'ять бережуть"

Шановні ветерани, викладачі, співробітники та студенти коледжу!

Прийміть вітання з Днем пам'яті та примирення і Днем перемоги над нацизмом у ІІ Світовій війні. Гідно вшановуючи ветеранів, висловлюємо нашу глибоку повагу усім героям українського народу. Хай мир і злагода панують на нашій землі! Вічна пам'ять загиблим, низький уклін живим!

п»ї
ВИХОВНА РОБОТА!

Результати конкурсу "Великодній фотоколаж"

 

ВИХОВНА РОБОТА

 

Дякуємо учасникам студентського конкурсу

"Великодній фотоколаж" за участь у проекті!

Вітаємо переможців!

Вдячні активним вболівальникам

за вподобайки та коментарі!

п»ї
Вітання з Великоднем!

Вітання з Великоднем

 Великий день настане ще для нас!

І сонце зійде й буде в нас погожа днина.

Ми скажемо усі: "Христос воскрес!"

"Воістину Воскрес й Воскресне Україна!"

 

 

 

Архів сайту

Ми у соціальних мережах



Батьківська скарбничка

«Небезпека «груп смерті»

Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.

Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.

Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.

Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.

Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.

Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).

Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.

Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.

Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

Ознаки, за якими можна зрозуміти,

 чи грає  дитина у «смертельні ігри»

 

Підліток увесь час хоче спати, хоча лягає вчасно.

Ви помічаєте, що він був активний в соціальних мережах о 4-6 годині ранку.

Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він "товстий".

Весь час малює метеликів і китів.

З кухні раптом пропадає ніж.

На руках  дитини з'являються порізи.

На руках і ногах підлітка з'являються малюнки у вигляді шрамів.

У списку його контактів в Skype з'являються невідомі вам люди з "фашистськими" прізвищами на кшталт "Рейх".

Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.

На особистій сторінці "ВКонтакте" підліток викладає "суїцидальний" контент.

https://www.cybercrime.gov.ua

 (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)

(fag@cybercrim.gov.ua

        Звернутися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено «суїцидальну групу», щоб її заблокувати.

           Навчайте студентів критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн

ПРАВИЛА Інтернет-БЕЗПЕКИ І Інтернет-ЕТИКИ

 

Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, назву закладу, де вчитесь). 

Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або викладачів. 

Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це дорослих. 

Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте. 

Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини. 

Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині.


Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами. 

У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника. 

Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.

Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!

 

ПРО ЩО ПОТРІБНО ЗАПИТАТИ СЕБЕ

Відомий психолог Світлана Ройз радить батькам підлітків задатися цими запитаннями. Вони допоможуть зрозуміти, чи є ризик, що їхні діти захочуть випробувати себе в небезпечній грі.

1. Чи можуть діти, дивлячись на вас, повірити, що доросле життя несе щось, крім тяжкості і відповідальності? Чи є в ній радість? Чи говорите ви: "Ось виростеш – дізнаєшся, як це складно!"?

Для дітей ми – фільтр, через який вони дивляться в майбутнє. І через це багато хто боїться дорослішати і ховаються від реальної небезпечного життя до "безпечного" простору. Тому важливо дбати про свою ресурсність і дозволяти собі радіти, власне, життям показувати, як ви справляєтеся зі складнощами, як зберігаєте оптимізм.

2. Чи може дитина розповісти вам, що її турбує? Знаючи, що її просто вислухають, підтримають, не даватимуть поради або кричатимуть, що вона розчарувала і засмутила. Чи може вона спертися на вашу силу? Чи знає дитина, що ви зможете витримати будь-які її емоції? Чи можете ви сказати їй: "Я дорослий, я впораюся"?

3. Чи вміє дитина бути одна?

Іноді вона йде в мережу через те, що просто не знає, куди направити увагу. Це вміння треба виховувати з раннього дитинства. Діти з 2,5-3 років самі починають грати в рольові ігри з ляльками і машинками, одушевляючи героїв. Ми можемо підключатися до гри, а потім залишати малюка за заняттям. Діти 5-6 років люблять грати в рольові, настільні та підлогові гри. Важливо, щоб у вас вистачало сил підтримати їх бажання, а не саджати їх перед мультиком або планшетом.

4. Чи даєте ви їй можливість відпочити? Чи немає у неї відчуття, що все її життя поглинула школа?

Це важлива, але тільки частина життя. Вона шукатиме можливості вийти з-під преса втоми. І часто той, хто не може розслабитися сам, вибирає ненормальні способи. Коли вона говорить: "Мені ні на що не вистачає часу!" – запитайте, що їй було б важливо встигнути за день.

5. Чи дозволяєте ви собі і їй помилятися?

Одна з причин перфекціонізму – спроба ідеальністю завоювати любов, відчуття значущості. І одного разу може виникнути думка: "Якщо я не перший, то мені взагалі немає місця в житті". А подібні ігри ці думки тільки підігріють. Тому важливо дозволяти і собі бути живими, помилятися і розповідати про це.

6. Не перевантажена дитина вашими очікуваннями? Може, спробувати сказати їй вголос або про себе: "У тебе є право бути собою, і свої очікування я з тебе знімаю"?

7. Чи може вона хоч у чомусь сама приймати рішення і вибирати? У чому вона може відчути свою особисту силу, крім опору робити уроки?

8. Чи усвідомлює вона цінність турботи про тіло?

Адже воно – наш перший будинок, і, якщо нам в ньому погано, то в глобальному "будинку" – світі – складно буде відчути комфорт. Підлітки переносять свої невдачі в спілкуванні на своє "товсте-худе-прищаве-вухате" тіло. Над ними не можна жартувати. Тема тіла – тема сорому та небезпечності для них. Їм важливо пояснювати, що тіло зараз змінюється, і йому потрібна допомога, щоб впоратися з цим. Що чує від вас дитина про ваше тіло? Чи бачить вона, як ви піклуєтеся про нього: зарядки-тренування, збалансоване харчування, душ тощо?

9. Чи дозволяє вона собі просити і приймати допомогу? Для підлітка іноді це рівносильно сказати світові "я невдаха".

10. Чи знаємо ми про особливості цього віку, про те, що має сенс від нього очікувати, а що нереально?

11. Чи може вона сказати "ні", коли це потрібно? Чи може сказати "ні" вам? Чи може сказати: "Це моє"? Чи може вона бути виборчою в їжі, одязі, друзях? Чи дозволяє вона собі ставити незручні запитання? Чи може вона бути критичною до інформації?

Поліпшити аналітичне та критичне мислення допоможуть гри в шашки і шахи, класична музика, походи в квести. Дуже може допомогти книга Кена Ватанабе "Вчимося вирішувати проблеми" і серіал для підлітків "Адам псує все".

12. Що дитина думає про себе сама, що говорить про себе, що в собі цінує? Ми звертаємо увагу тільки на її помилки чи й на зрілі риси теж?

Тут вам допоможуть популярні підліткові щоденники на кшталт "Я-щоденник" (спрямований на те, щоб підліток описував свої плани в барвистій книзі).

13. Чи є у дитини в життя комфортні безпечні контакти? Чи є дорослий (не один з батьків), який може стати наставником?

14. Чи є в родині відчуття емоційного зв'язку?

 

Чи є ритуали: розмови перед сном, обіймання на прощання. Ці дії, які ми згадуємо з радістю, відчуваючи це важливе "Ми".

 

 

 

 

 

 

 

Віртуальна платформа емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19

 

 

( Переглядів сторінки : 3633 )