Буклет «Булінг» для батьків [105,92 Kb]
Рекомендації для батьків щодо безпеки інтернету [175,74 Kb]
Інформація про психологічну допомогу в умовах війни
Війна є важким випробуванням для кожного з нас . У це лихоліття нас
постійно переслідують стреси, тривога, втома, почуття нетерпіння. Ми іноді
відчуваємо, що сили покинули нас і це може вплинути на наше навчання,
роботу та життя вдома.
Я хочу запропонувати вам кілька правил, які допоможуть пережити ці
важкі часи. Ці правила, звичайно, не в змозі змінити політичну реальність,
але вони можуть змінити ваше життя і допомогти вам спокійно пережити
воєнний час чи інші не менш стресові ситуації. Дотримуючись їх, ви станете
спокійнішим і сильнішим за духом і тілом.
Дотримуйтесь заведеного порядку життя - звичайне розмірене життя
створює острівець безпеки в океані небезпек і бур. Зберігаючи заведений
розпорядок дня, ви демонструєте собі та оточуючим, що ви сильні та
життєздатні. При цьому ви заявляєте, що продовжуєте жити і сподіватися
попри все.
Дотримуйтесь режиму здорового харчування, займайтеся спортом та
висипайтеся – у здоровому тілі – здоровий дух. Слідкуйте за своїм
здоров`ям, і це допоможе вам успішно пережити лихоліття, не додаючи собі
додаткових проблем.
Виконуйте вправи на розслаблення – щоденні вправи на розслаблення
допоможуть вам подолати стрес і повернутися до повсякденного життя. Чим
регулярніше ви їх робите, тим краще навчитеся розслаблятися і підтримувати
природний баланс в організмі. Все це безпосередньо впливає на настрій і
душевний спокій. Спробуйте вправлятися кілька хвилин один-два рази на
день і ви відчуєте позитивний результат.
Говоріть про свої почуття з близькими людьми – почуття подібні до
килимів – і ті, й інші потребують догляду та періодичного провітрювання.
Якщо ви поділитеся своїми почуттями та переживаннями, то ви знімете з
себе їхній тягар і подивіться на них по-новому. Більше того, ви можете з
подивом виявити, що й інші люди відчувають те саме, що й ви.
Допомагайте іншим – це можуть бути батьки, діти або друзі, яким потрібно
трохи участі чи підтримки. Ви також можете зайнятися добровольчою
діяльністю в організації, яка вам подобається. Допомагаючи людям, що
оточують вас, ви відчуєте себе набагато краще. Крім того, ви зможете
довести собі, що у вас достатньо сил для того, щоб самому впоратися із
ситуацією та надати допомогу іншим.
Виділіть час для улюблених занять – щодня виділяйте час на те, що ви
любите: заняття спортом чи мистецтвом, музика, читання, походи та багато
іншого. Це допоможе вам відволіктися від важкої реальності і пам'ятати про
те, що навіть у важкі часи можна знайти оазис, який зробить життя кращим.
Ще до початку війни проблема торгівлі людьми була актуальною
для України: наша країна перебувала на 49-му місці зі 167 країн світу в
рейтингу поширеності сучасного рабства, лише за три роки майже 50
тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, а найчастіше
жертвами цього явища ставали жінки, яких відправляли за кордон для
надання сексуальних послуг, і чоловіки, які потрапляли у трудове
рабство.
Особливо питання торгівлі людьми загострилось в період
вимушеної масової евакуації людей, коли всі кордони вводять спрощені
режими пропуску.
Правозахисники вже фіксують такі спроби зловмисників, й тому
закликають всіх, а особливо молодь та жінок з дітьми, бути уважними та
дотримуватися простих правил безпеки.
Європейський Союз @EUDelegationUkraine та @IOMUkraine запустили
всеукраїнську комунікаційну кампанію для запобігання торгівлі людьми
під час війни.
У рамках кампанії детально інформуватимемо про основні правила безпеки
та ризики.
Пам’ятайте про 5 маркерів безпеки:
1) Надавайте документи лише офіційним особам, зберігайте їх електронні
копії
2) Знайте, куди їдете, та повідомляйте про поїздку рідним чи друзям
3) Приймайте допомогу лише від людей та організацій, що заслуговують
на довіру
4) Будьте насторожі з незнайомцями, не віддавайте нікому мобільний
телефон
5) Повідомляйте рідним чи друзям про зміни щодо місця перебування та
роботи
Переконайтесь, що ви в безпеці. Зателефонуйте на Гарячу лінію з
консультування мігрантів в Україні з мобільного «527».
Консультанти Гарячої лінії порадять, як діяти в різних ситуаціях, на що
звернути увагу та як убезпечитися під час пошуку транспорту, житла чи
роботи. Дзвінки анонімні та безкоштовні з мобільного телефону в Україні.
Лінія працює щодня з 8:00 до 20:00.
Пам’ятайте про це та поширюйте!
Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення у соціальних мережах небезпечних груп, в яких дітей доводять до самогубства.Фанати таких спільнот називають себе «китами», тому що ці тварини асоціюються у них зі свободою. Використання поняття «кити» («летючі кити»), можливо, пояснюється тим, що цей вид ссавців – один з небагатьох, представники якого добровільно можуть звести рахунки з життям.Подібні суїцидальні спільноти називаються «Море китів» і «Тихий дім». Відтак у всіх прихильників «моря китів» і «тихих будинків» на особистих сторінках зображені відео або малюнки з літаючими китами.Для того, аби вступити в такі групи, потрібно подати заявку для вступу до неї та написати певний текст у себе на сторінці.Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.Наступне повідомлення буде із завданням (опис завдання, та час який надається на його виконання). Виконання кожного завдання, потрібно фіксувати на фото або відео. На кожне завдання надається обмежений час. Якщо учасник не встигає його виконати, то його виключають з групи.Всього дається 50 завдань («квестів») (у фейкових спільнотах – від 13 до 50 «квестів», це залежить від адміністратора).Адміністратор групи схиляє дитину до виконання завдань (квестів), причому практично всі завдання передбачають нанесення дитині власноруч каліцтв або заподіяння болю. Всі ці «квести» в обов’язковому порядку знімаються на відео.Коли адміністратор групи впевнений в тому, що дитина готова до самогубства, створюється аудіо з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику оговорюються усі її проблеми, які вона озвучила «провіднику». Єдиний вихід із усіх проблем, який озвучується в цьому «творі», – вчинити самогубство. Перед цим дитина слухає аудіозапис і робить останній крок.Фінальне завдання – покінчити життя самогубством та зафіксувати момент смерті на камеру в режимі online. Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet. Ознаки, за якими можна зрозуміти, чи грає дитина у «смертельні ігри» Підліток увесь час хоче спати, хоча лягає вчасно.Ви помічаєте, що він був активний в соціальних мережах о 4-6 годині ранку.Підліток перестає нормально харчуватися. Запевняє, що він "товстий".Весь час малює метеликів і китів.З кухні раптом пропадає ніж.На руках дитини з'являються порізи.На руках і ногах підлітка з'являються малюнки у вигляді шрамів.У списку його контактів в Skype з'являються невідомі вам люди з "фашистськими" прізвищами на кшталт "Рейх".Ваша дитина захоплюється розгадуванням сатанинської символіки.На особистій сторінці "ВКонтакте" підліток викладає "суїцидальний" контент.https://www.cybercrime.gov.ua (044) 374-37-21 (з 8:45 до 19:30 в робочі дні)(fag@cybercrim.gov.ua) Звернутися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено «суїцидальну групу», щоб її заблокувати. Навчайте студентів критично ставитися до інформації в Інтернеті і не повідомляти конфіденційні дані онлайн
Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, назву закладу, де вчитесь).
Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або викладачів.
Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це дорослих.
Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині.
Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Відомий психолог Світлана Ройз радить батькам підлітків задатися цими запитаннями. Вони допоможуть зрозуміти, чи є ризик, що їхні діти захочуть випробувати себе в небезпечній грі.
1. Чи можуть діти, дивлячись на вас, повірити, що доросле життя несе щось, крім тяжкості і відповідальності? Чи є в ній радість? Чи говорите ви: "Ось виростеш – дізнаєшся, як це складно!"?
Для дітей ми – фільтр, через який вони дивляться в майбутнє. І через це багато хто боїться дорослішати і ховаються від реальної небезпечного життя до "безпечного" простору. Тому важливо дбати про свою ресурсність і дозволяти собі радіти, власне, життям показувати, як ви справляєтеся зі складнощами, як зберігаєте оптимізм.
2. Чи може дитина розповісти вам, що її турбує? Знаючи, що її просто вислухають, підтримають, не даватимуть поради або кричатимуть, що вона розчарувала і засмутила. Чи може вона спертися на вашу силу? Чи знає дитина, що ви зможете витримати будь-які її емоції? Чи можете ви сказати їй: "Я дорослий, я впораюся"?
3. Чи вміє дитина бути одна?
Іноді вона йде в мережу через те, що просто не знає, куди направити увагу. Це вміння треба виховувати з раннього дитинства. Діти з 2,5-3 років самі починають грати в рольові ігри з ляльками і машинками, одушевляючи героїв. Ми можемо підключатися до гри, а потім залишати малюка за заняттям. Діти 5-6 років люблять грати в рольові, настільні та підлогові гри. Важливо, щоб у вас вистачало сил підтримати їх бажання, а не саджати їх перед мультиком або планшетом.
4. Чи даєте ви їй можливість відпочити? Чи немає у неї відчуття, що все її життя поглинула школа?
Це важлива, але тільки частина життя. Вона шукатиме можливості вийти з-під преса втоми. І часто той, хто не може розслабитися сам, вибирає ненормальні способи. Коли вона говорить: "Мені ні на що не вистачає часу!" – запитайте, що їй було б важливо встигнути за день.
5. Чи дозволяєте ви собі і їй помилятися?
Одна з причин перфекціонізму – спроба ідеальністю завоювати любов, відчуття значущості. І одного разу може виникнути думка: "Якщо я не перший, то мені взагалі немає місця в житті". А подібні ігри ці думки тільки підігріють. Тому важливо дозволяти і собі бути живими, помилятися і розповідати про це.
6. Не перевантажена дитина вашими очікуваннями? Може, спробувати сказати їй вголос або про себе: "У тебе є право бути собою, і свої очікування я з тебе знімаю"?
7. Чи може вона хоч у чомусь сама приймати рішення і вибирати? У чому вона може відчути свою особисту силу, крім опору робити уроки?
8. Чи усвідомлює вона цінність турботи про тіло?
Адже воно – наш перший будинок, і, якщо нам в ньому погано, то в глобальному "будинку" – світі – складно буде відчути комфорт. Підлітки переносять свої невдачі в спілкуванні на своє "товсте-худе-прищаве-вухате" тіло. Над ними не можна жартувати. Тема тіла – тема сорому та небезпечності для них. Їм важливо пояснювати, що тіло зараз змінюється, і йому потрібна допомога, щоб впоратися з цим. Що чує від вас дитина про ваше тіло? Чи бачить вона, як ви піклуєтеся про нього: зарядки-тренування, збалансоване харчування, душ тощо?
9. Чи дозволяє вона собі просити і приймати допомогу? Для підлітка іноді це рівносильно сказати світові "я невдаха".
10. Чи знаємо ми про особливості цього віку, про те, що має сенс від нього очікувати, а що нереально?
11. Чи може вона сказати "ні", коли це потрібно? Чи може сказати "ні" вам? Чи може сказати: "Це моє"? Чи може вона бути виборчою в їжі, одязі, друзях? Чи дозволяє вона собі ставити незручні запитання? Чи може вона бути критичною до інформації?
Поліпшити аналітичне та критичне мислення допоможуть гри в шашки і шахи, класична музика, походи в квести. Дуже може допомогти книга Кена Ватанабе "Вчимося вирішувати проблеми" і серіал для підлітків "Адам псує все".
12. Що дитина думає про себе сама, що говорить про себе, що в собі цінує? Ми звертаємо увагу тільки на її помилки чи й на зрілі риси теж?
Тут вам допоможуть популярні підліткові щоденники на кшталт "Я-щоденник" (спрямований на те, щоб підліток описував свої плани в барвистій книзі).
13. Чи є у дитини в життя комфортні безпечні контакти? Чи є дорослий (не один з батьків), який може стати наставником?
14. Чи є в родині відчуття емоційного зв'язку?
Чи є ритуали: розмови перед сном, обіймання на прощання. Ці дії, які ми згадуємо з радістю, відчуваючи це важливе "Ми".
Ми раді Вас вітати на сторінці нашого сайту, яка створена для налагоджування тісного контакту і взаєморозуміння між батьками, студентами та викладачами.
Давайте спільно вирішувати проблеми, які пов’язані з особливостями вікової психології підлітків, будемо разом попереджувати конфліктні ситуації. Саме Ви, батьки, найкраще знаєте своїх дітей і допоможете швидше пізнати їх і нам. З іншого боку, поради психолога стануть Вам у пригоді.
Ефективність навчальної роботи студентів, позитивна мотивація до процесу навчання, успішність професійної діяльності після закінчення ВНЗ багато в чому залежить від рівня адаптації студентів першокурсників до нового освітнього середовища. І Ви, шановні батьки, можете допомогти своїй дитині.
Для того, щоб підтримати першокурсника, необхідно:
Спиратися на сильні сторони
Показувати, що ви задоволені
Уникати підкреслювати промахи молодої
Уміти демонструвати любов і пошану до
Вміти взаємодіяти з
Приймати індивідуальність
Проявляти віру в
Демонструвати оптимізм.
Слова підтримки:
«Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре».
«Ти робиш це дуже добре. Це серйозний виклик, але я впевнений, що ти готовий до нього».
Які слова не слід говорити:
«Ти завжди».
«Ти взагалі».
«Вічно ти».
В першу чергу необхідно дати зрозуміти вашій дитині, що ви бачите в неї рівноправного партнера, довіряєте їй і відноситесь, як до дорослої людини, яка вже взмозі самостійно будувати своє майбутнє і відповідає за свої вчинки. Прагніть говорити з нею на рівних, як з дорослим, підкреслювати важливість її вибору і вашу віру в неї, а також те, що навчання в коледжі обов'язково відкриє перед нею широкі перспективи.
ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ, ЩО СВІДЧАТЬ
ПРО НАЯВНІСТЬ СУЇЦИДАЛЬНИХ НАМІРІВ
Смерть і самогубство, як постійна тема розмов.
Особливий інтерес до того, що відбувається з людиною після смерті.
Розмови про відсутність цінності життя.
Фантазії на тему смерті.
Інтерес до можливих засобів самогубства.
Висловлення «я не хочу жити», «я хочу вмерти», «нема сенсу жити далі» і т.д.
Непрямі висловлення «нічого, незабаром ви відпочинете від мене», «нічого, незабаром усе закінчиться для мене», «він незабаром пошкодує, що відкинув мене» і т.д.
Придбання засобів самогубства.
Скарги на власну безпорадність, безнадійність.
Перевага жалобної або скорботної музики.
Написання прощальних листів.
Дивне «прощальна» поведінка з людьми.
Упорядкування справ, раптове завершення довгострокових справ.
Роздача особистих речей, складання заповіту.
Невластива мовчазність або висловлення із прихованим змістом.
Прояв ознак депресії.
ОЗНАКИ ДЕПРЕСІЇ
зниження настрою, глибокий сум;
різкі перепади настрою, підвищена емоційна чутливість, плаксивість, слабість;
втрата апетиту, переїдання;
підвищена сонливість, безсоння;
нездужання;
зниження уваги;
нерішучість;
апатія, втрата інтересу до речей, людям і ситуаціям, що раніше викликали інтерес;
соціальна самоізоляція, відхід від родини, друзів, мовчазність;
зниження ефективності праці, навчання.
ВИХІД
Якщо підліток зробив спробу покінчити життя самогубством йому необхідна професійна допомога психолога, психіатра. Не залишайте дитину наодинці, доки не відведете до спеціаліста. Якщо ви не його батько чи матір, повідомте батьків.
Якщо ви вважаєте, що підліток думає про самогубство ніколи не відкидайте, не висміюйте і не кидайте виклик заявам про самогубство. Старайтесь уважно і співчутливо вислухати молоду людину в її проблемах. Розкажіть про свої емоції, почуття.
Дайте зрозуміти вашій дитині, що вона може говорити про що завгодно і ви не будете її за це осуджувати. Поважайте її думку.
Зверніться до психолога.
Завдання батьків під час підготовки до здачі ЗНО:
не лаяти дитину і не знижувати його самооцінку, а знизити напругу, тривожність дитини і створити комфортні умови для занять, відпочинку і організовувати правильне харчування.
Поради батькам при підготовці студентів до ЗНО
Для Вас і Ваших дітей настав відповідальний та хвилюючий час - час складання зовнішнього незалежного оцінювання. Тому результат багато в чому залежить від того, наскільки серйозно Ви до цього поставитесь.
1. Атмосфера в родині багато чого варта. Вона має бути тихішою і спокійнішою, ніж зазвичай.
2. Виключіть підвищений тон, нервозність у спілкуванні зі своєю дитиною, уникайте конфліктів і перенапруження.
3.Націлюйте дитину на позитивний результат.
4. Чуйно реагуйте на прохання дитини, якщо вона звертається до Вас за допомогою.
5. Створіть дитині сприятливі, доброзичливі, комфортні умови напередодні тестування. Частіше говоріть дитині, що Ви вірите в неї, у її сили і можливості, що в неї все вийде.
6. Забезпечте режим дитини, щоб запобігти її перевтомі: допоможіть раціонально розподілити час між підготовкою і відпочинком, щоб уникнути перевтоми.
7. Дотримуйтеся режиму харчування дитини: під час інтенсивної розумової напруги їй необхідна різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку.
8. Не тривожтесь про кількість балів, яку Ваша дитина отримає під час ЗНО. Поясніть їй, що кількість балів не є показником її можливостей.
9. Не підвищуйте тривожність дитини напередодні ЗНО, бо це негативно позначиться на результатах тестування.
10. Забезпечте вдома зручне місце для занять і слідкуйте, щоб дитині ніхто не заважав.
11. Допоможіть дитині розподілити теми підготовки по днях.
12. Під час тренувань навчайте дитину орієнтуватися в часі та розвивайте вміння його розподіляти.
13. Напередодні ЗНО забезпечте дитині повноцінний відпочинок. Вона має відпочити і добре виспатись.
14. Не критикуйте дитину за низькі результати оцінювання, шукайте шляхи вирішення даної проблеми.
Пам’ятайте: головне – знизити напруженість і тривожність дитини, підтримати її та забезпечити їй необхідні умови для підготовки.
Віртуальна платформа емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19
